ПОКРИШИ́ТИ, ришу, ришиш, док., перех.
1.
Розділити, роздрібнити що-небудь на маленькі частинки.
От і подали борщ, а далі яловичину, покришили на
дерев'яній тарілочці, посолили та й їли (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
68); Журавель наварив м'яса, буряків, квасольки,
картопельки. Покришив дрібненько, склав у високий глечик
з вузькою шийкою (Іван Франко, Коли ще.., 1946, 20);
// у що.
Розділивши на дрібні шматочки, покласти куди-небудь.
Сьогодні вдень Катря.. послідній бурячок у борщ
покришила (Панас Мирний, IV, 1955, 287);
// Роздрібнивши щось,
перетворити його на кришки. Покришити хліб.
2. перен., розм. Убити, знищити багнетом, шаблею всіх або багатьох. Кинулися [ляхи] на них кричачи, що усіх покришать (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 389).