в означеннях
Тлумачення, значення слова «покритий»:

ПОКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покрити. Троє суддів, прокурор і судовий секретар посідали за довгий стіл, покритий червоним сукном (Борис Грінченко, II, 1963, 307); Поглянь у душу: там в труні Лежить любов моя розбита, Парчею срібною покрита, Вбрана в квіти весняні (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 79); Вийшов [Левко] на подвір'я до коней, що стояли в свіжозведеній, ще не покритій стаєньці (Михайло Стельмах, I, 1962, 604); Тільки шість нових стільців, покритих світло-синьою матерією, веселили хату (Нечуй-Левицький, I, 1956, 148); — Так уже ж кожушанка хоч!.. — там така! — Дівчина аж повеселішала. — Там така... сивеньким суконцем покрита, чорним смушком обложена... (Архип Тесленко, З книги життя, 1949, 13); Блищить сонце, .. пригріває головоньку, покриту солом'яним капелюшком (Гнат Хоткевич, I, 1966, 53); Незчулася [Катруся], та й байдуже, Що коса покрита (Тарас Шевченко, I, 1963, 22); Площа посеред села покрита асфальтом (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 86); Товсті настобурчені брови [Морозенка] густо покриті білим інеєм, а сіро-зелені очі, наче Волосожари, виблискують холодним світом (Панас Мирний, IV, 1955, 304); Покритий пилом і наче висхлий від довгої дороги, Щорс промчав крізь натовп на змиленому коні (Олександр Довженко, I, 1958, 195); Київські кручі, снігом покриті, Київські кручі, зливами вмиті, Бурями збурені, сонцем зігріті, Кращих, їй-богу, немає у світі! (Любомир Дмитерко, Київські кручі, 1962, 7); Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці, дихаючи гарячим смоляним запахом (Іван Франко, III, 1950, 8); Відскочив [жандарм] і побачив нове обличчя, скривлене гнівом, два вовчі ока, голі широкі груди, покриті волоссям, і кулаки (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 205); А ось ліси [Бразілії], покриті димом, То до нових плантацій путь (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 121); На самій вершині Беєвої гори Тимко та Орися зупинилися і, якось не змовляючись, повернулися обличчям до села, що лежало біля їхніх ніг, покрите світло-сизим серпанком (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 279); Мім проходить, бачить, що сонячний дзиґар вже весь покритий тінню, і здіймає клевця, щоб ударити в дошку, але Мартіан робить йому знак, що не треба (Леся Українка, III, 1952, 307); Здалося їй, що Турн убитий, Через неї стидом покритий, Навік з Рутульцями пропав (Іван Котляревський, I, 1952, 289); Покриті ганьбою і прокляттям поколінь, увійдуть в історію імена і Бенкендорфа, і Орлова, і Дубельта, і всіх їхніх поплічників (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 449); Велика рівнина і прибережні виступи скель всі покриті мільйонами пінгвінів (Олександр Довженко, Зачарована Десна, 1957, 410); Люблю я дощ рясний, що гучно з неба ллється: Після дощу того уся земля цвіте, І ліс, покритий краплями блискучими, сміється (Максим Рильський, I, 1960, 93); Він, поправляючи окуляри, знову йшов у свій куток, нашіптуючи щось про себе і нервово потираючи свої маленькі, сухі, покриті ластів'ячим ряботинням ручки (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 359); — Брехня брехнею й покрита (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 289);
//  покрито, безос. присудк. сл. Їдальня міститься в брудній кімнаті, де стіни запливли парою й салом, столи покрито з минулого року папером, так він і лежить (Юрій Яновський, II, 1958, 35); — Палаш, шишак, панцир зо щитом, Все буде золотом покрито (Іван Котляревський, I, 1952, 208).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 48.

Коментарі (0)