в означеннях
Тлумачення, значення слова «покрив»:

ПО́КРИВ, у, чол.

1. Верхній шар, який покриває що-небудь. І плаче, і б'ється там хвиля Під покривом криги холодним (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 337); — Порушено ґрунт, вода його змила, тепер важко створити новий покрив (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 158);
//  Більш або менш суцільне покриття на якійсь поверхні. Внаслідок зрідження рослинного покриву, вимивання перегною та інших речовин погіршуються фізичні властивості ґрунтів (Наука і життя, 8, 1959, 28); Волосяний покрив;
//  Клітинні тканини, які вкривають ззовні тіло і органи тваринного або рослинного організму. Шкіра являє собою зовнішній покрив, який охоплює все тіло (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1957, 6); Зелений покрив гусені залежить від наявної в її крові особливої речовини — похідної від хлорофілу (Наука і життя, 9, 1961, 44).
Живий покрив — мохово-лишайникова, трав'яниста та напівкущова рослинність, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт; Мертвий покрив — шар залишків відмерлої рослинності, що вкриває лісовий, степовий і т. ін. ґрунт.

2. Шматок тканини, яким покривають кого-, що-небудь; покривало. [Кассандра:] Не буду я ні прясти, ані ткати. Жалобні шати маю, а на покрив смертельний ти сама давно напряла, не знаю тільки, чи доткати встигнеш (Леся Українка, II, 1951, 262);  * Образно. Ні, ти не вмреш, ти щастя поховаєш, під білим покривом несправджених надій (Леся Українка, I, 1951, 225).

3. Те, що вкриває собою кого-, що-небудь; покриття. Ліс. Пісок. А над тобою ряснососенний покрив... (Павло Тичина, Зростай.., 1960, 38);
//  Те, що охоплює, огортає собою. Якщо перисті хмари з'являються після полудня або ввечері на західній стороні неба, то є велика імовірність утворення хмарного покриву і настання поганої погоди через кілька годин (Народні прикмети і завбачення погоди, 1956, 118);  * Образно. Все росте, все рухається під синім покривом животворящої ночі, немов поспішаючи швидше вирости за ніч, поки все спить (Олександр Довженко, I, 1958, 87).
Сіяти (висівати) під покрив чого, с. г. — підсівати багаторічні трави до озимої або ярової культури. Весною на мінеральних лучних ґрунтах трави сіють під покрив ранніх ярих культур, проте на схилах їх краще вирощувати без покриву (Колгоспна виробнича енциклопедія, II, 1956, 340).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 43.

Коментарі (0)