в означеннях
Тлумачення, значення слова «покривлений»:

ПОКРИ́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покривити. Чоловіки.. мало не всі плоскогруді, кахикають, мізерні, брудно-бліді, замучені при верстаті, коліна від сидні покривлені (Леся Українка, IV, 1954, 211); Матрос схопився за замок, але він висів одімкнутий, трохи покривлений (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 88); Катерина копала окопи, насипала оборонні вали, жала пшеницю, її почорнілі від горя і воєнного вогню уста, колись такі милі, мов тая калина, були міцно стулені і покривлені гримасою болю (Михайло Чабанівський, Шляхами.., 1961, 72);
//  у знач. прикм. Крешуть каміння зашкарублі черевики студентів, орішками цокотять покривлені каблуки студенток (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1944, 44); Через зелені вишеньки та покривлені яблуньки на гробах визирали низькі дерев'яні хрестики різної величини й віку (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 154); Причепуривсь [Радюк] перед дзеркалом, трохи не плюнув на свою покривлену карикатуру в дзеркалі, ще й поплямовану мухами (Нечуй-Левицький, I, 1956, 584); Ісен-Джан уже бачив, як шептали прокляття покривлені губи людини-звіра (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 285); Був чотирнадцятий, був чорний рік. Похмурий дощ похмуру землю сік. Покривлені оселі невеселі І серед них — забрьохані шинелі (Максим Рильський, II, 1960, 57);  * Образно. Два віки найтяжчими своїми днями відкладали навколо, них [очей] свої борозенки, але з самих очей не виточили, ні запального і розумного блиску,.. ні глибини, що радує людей і бентежить покривлені душі (Михайло Стельмах, II, 1962, 209).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 47.

Коментарі (0)