ПОКРИВУЛЯ́ТИ, яю, яєш, док., розм. Піти, поїхати не прямо, а відхиляючись то в один, то в другий бік. Допив [Кузьма] горілку, забрав кошик з крашанками і.. покривуляв додому (Михайло Стельмах, II, 1962, 303); Машина вигреблась на тверде і, заточуючись, мов п'яна, покривуляла сільською вулицею, так, ніби Жеребило зовсім забув про своїх пасажирів (Павло Загребельний, День.., 1964, 75).