ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, перех. Док. до куйовдити. Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 288).
ПОКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, перех. Док. до куйовдити. Олександр Іванович безтямно покуйовдив собі бороду, потім скинув пальто (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 288).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 54.