ПОКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Ходити, злегка кульгаючи. Через кілька часу кремезний Гаврило покульгував біля гарби, здивовано знизував плечима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89).
ПОКУ́ЛЬГУВАТИ, ую, уєш, недок. Ходити, злегка кульгаючи. Через кілька часу кремезний Гаврило покульгував біля гарби, здивовано знизував плечима (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 89).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 55.