ПОКУ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., перех.
1. Стискати що-небудь зубами злегка або час від часу. Він сидів і покусував кінчик свого вуса (Юрій Смолич, Сорок вісім.., 1937, 214); Він.. довго писав, перечитуючи написане і покусуючи тонкі губи (Вадим Собко, Справа.., 1959, 98).
2. Відкушувати що-небудь злегка або час від часу. Кочубей захоплено дивиться на нього [Зарубу], і вони п'ють чай, тихо посьорбуючи пахучу, кислувату рідину, покусуючи хліб (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 367).