ПОКИПІ́ТИ, пить; мн. покиплять; док.
1. Кипіти якийсь час.
2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Вівси так і покипіли (Словник Грінченка).
ПОКИПІ́ТИ, пить; мн. покиплять; док.
1. Кипіти якийсь час.
2. діал. Посохнути від сильної спеки (про злаки). Вівси так і покипіли (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 23.