ПОЛАГІДНІ́ТИ, ію, ієш. Док. до лагідніти. — Ну, чого ж стала? — усміхнувся батько, одразу полагіднівши на лиці (Петро Колесник, Терен.., 1959, 72).
ПОЛАГІДНІ́ТИ, ію, ієш. Док. до лагідніти. — Ну, чого ж стала? — усміхнувся батько, одразу полагіднівши на лиці (Петро Колесник, Терен.., 1959, 72).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 58.