ПО́ЛЕ, я, сер.
1. Безліса рівнина, рівний великий
простір. Ішов я полями чистими та широкими — далі
набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок, VI, 1956, 229);
Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала
до неї й тягла її в ліс або в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 320);
Бродив в бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав
жайворонка спів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197); Горбки та
пагорбки скінчилися, і на всі боки послалися поля (Юрій Смолич,
I, 1958, 51);
// перен. Великі простори снігу, льоду
і т. ін. Широке сніжне поле;
// Ділянка землі, що
використовуються під посіви. З весни Іван щодня в полі —
то оре, то засіває яриною (Панас Мирний, I, 1949, 209); Жита
шумлять на нашім полі (Володимир Сосюра, I, 1957, 403); Народна
мудрість правильно застерігає: не той урожай, що в
полі, а той, що в коморі (Радянська Україна, 17.VI 1961, 1);
* Образно. Письменники великого багатонаціонального
Радянського Союзу на всю свою силу повинні орати і
засівати наше мовне поле (Максим Рильський, III, 1956, 67);
* У порівняннях. Усе море скрізь чорніло, ніби пооране поле,
і тільки блищало широким кружалом ясне плесо проти
самого місяця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 228).
♦ Нашого (одного, свого і т. ін.) поля ягода —
людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом,
характером, поведінкою і т. ін. — Е, козаче, — каже
[батько Пугач] знов ласкавим голосом, — ..в тебе, бачу,
нема ложки! Що то не нашого поля ягода! У вас,
городових, усе не по-людськи робиться: їдять із срібних
мисок, а ложки при душі катма (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969,
148); [Завірюха:] А президент же ваш де? [Мерчик
(нишком):] Ну, він не такий дурень, щоби сюди
їхать! [Максим:] Ге, то не нашого поля ягода!
(Яків Мамонтов, Тв., 1962, 319); — Що стражник, що становий —
всі вони одного поля ягода (Панас Мирний, IV, 1955, 357);
Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі див. вітер.
2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально
відведена під що-небудь. Значна частина дослідників вважає,
що верхньою хронологічною межею пам'яток
культури полів поховань черняхівського типу є середина І
тисячоліття (Археологія, VIII, 1953, 38); Поля зрошення — це
ділянки землі, зайняті під сільськогосподарські
культури і періодично зрошувані стічними водами (Довідник сільського будівельника, 1956, 357);
// Спеціально обладнана
площадка, призначена для спортивних ігор, змагань,
посадки літаків і т. ін. Читання газети
відбувалося прилюдно, на футбольному полі (Юрій Смолич, I, 1947,
5); На величезному полі аеродрому було небагато
літаків і зовсім мало людей (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 15);
— Я активно захищаю спортивну честь нашого
радгоспу, виходячи в бутсах на поле стадіону (Олесь Гончар,
Тронка, 1963, 112).
3. Простір, у межах якого відбувається якась дія
або який знаходиться у межах якоїсь дії.
[Ярослав:] Клянусь, що там на полі бою, Де я сьогодні
ворога побив, Я дивний храм воздвигну і построю
В ім'я Софії (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 108); Крізь віки
пригнічення й неволі На ниві праці і на ратнім полі Ішли
ми поруч, друзі і брати (Максим Рильський, III, 1961, 48);
// спец. Простір, у межах якого виявляється дія
якихось сил. Навколо кожного тіла існує так зване поле
сил тяжіння (Наука і життя, 12, 1960, 50).
▲ Магнітне поле див. магнітний; Мінне поле див.
мінний; Операційне поле — ділянка тіла, на якій
робиться операція. Підготувавши операційне поле, Новиков
зробив внутрікісткову анестезію і неголосно, але твердо
кинув операційній сестрі: — Скальпель! (Вечірній Київ,
29.XII 1967, 3); Шахове поле див. шаховий; Шашкове
поле див. шашковий.
♦ Випадати з поля зору див. випадати; Поле зору див.
зір.
4. перен. Можливість, умова для чого-небудь. Мені
дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке,
мовляв, поле передо мною — і женитись, і на дяка стати
(Марко Вовчок, VI, 1956, 235);
// Ґрунт, основа якоїсь
діяльності. Звістка про скасування «Житя і слова» була
мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих
причин: зникало поле для моєї праці! (Леся Українка, V, 1956,
210).
5. перен. Поприще, сфера діяльності. Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 601); Хочу оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (Володимир Самійленко, II, 1958, 480).
6. Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170); Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Леся Українка, III, 1952, 601); Навстріч йому, з величезного, на всю стіну, блакитного поля плаката, летіла голубка Пабло Пікассо (Натан Рибак, Час, 1960, 859).
7. перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег. В одному місці Колінз недбалим рухом зробив на аркуші якусь позначку вічним пером на полі сторінки (Натан Рибак, Час, 1960, 61); У своїх творах і замітках на полях прочитаних книг Тімірязєв не раз указував, що релігія в руках експлуататорів є знаряддям .. пригноблення трудящих і затемнення їх свідомості релігійно-містичними видумками (Наука і життя, 7, 1956, 30).
8. перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.
9. геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки. Групи родовищ, зв'язані загальними геологоструктурними умовами і генетичними особливостями, утворюють рудне поле, або рудний район (Геологічний журнал, XIII, 3, 1953, 4); Від Талліна до Нарви, вздовж узбережжя Фінської затоки залягає «золоте поле». Тут багатющі поклади коричневого каменю — сланцю (Комуніст України, 8, 1965, 57).