в означеннях
Тлумачення, значення слова «поле»:

ПО́ЛЕ, я, сер.

1. Безліса рівнина, рівний великий простір. Ішов я полями чистими та широкими — далі набрів діброву густу та красну (Марко Вовчок, VI, 1956, 229); Раїса рада була, коли Тася часом з самого ранку забігала до неї й тягла її в ліс або в поле (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 320); Бродив в бору, гуляв у чистім полі, рвав квіти, слухав жайворонка спів (Іван Гончаренко, Вибр., 1959, 197); Горбки та пагорбки скінчилися, і на всі боки послалися поля (Юрій Смолич, I, 1958, 51);
//  перен. Великі простори снігу, льоду і т. ін. Широке сніжне поле;
//  Ділянка землі, що використовуються під посіви. З весни Іван щодня в полі — то оре, то засіває яриною (Панас Мирний, I, 1949, 209); Жита шумлять на нашім полі (Володимир Сосюра, I, 1957, 403); Народна мудрість правильно застерігає: не той урожай, що в полі, а той, що в коморі (Радянська Україна, 17.VI 1961, 1);  * Образно. Письменники великого багатонаціонального Радянського Союзу на всю свою силу повинні орати і засівати наше мовне поле (Максим Рильський, III, 1956, 67);  * У порівняннях. Усе море скрізь чорніло, ніби пооране поле, і тільки блищало широким кружалом ясне плесо проти самого місяця (Нечуй-Левицький, II, 1956, 228).
Нашого (одного, свого і т. ін.) поля ягода — людина, подібна до кого-небудь своїм світоглядом, характером, поведінкою і т. ін. — Е, козаче, — каже [батько Пугач] знов ласкавим голосом, — ..в тебе, бачу, нема ложки! Що то не нашого поля ягода! У вас, городових, усе не по-людськи робиться: їдять із срібних мисок, а ложки при душі катма (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 148); [Завірюха:] А президент же ваш де? [Мерчик (нишком):] Ну, він не такий дурень, щоби сюди їхать! [Максим:] Ге, то не нашого поля ягода! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 319); — Що стражник, що становий — всі вони одного поля ягода (Панас Мирний, IV, 1955, 357); Шукати (ловити і т. ін.) вітра в полі див. вітер.

2. Значна площа чи ділянка землі, спеціально відведена під що-небудь. Значна частина дослідників вважає, що верхньою хронологічною межею пам'яток культури полів поховань черняхівського типу є середина І тисячоліття (Археологія, VIII, 1953, 38); Поля зрошення — це ділянки землі, зайняті під сільськогосподарські культури і періодично зрошувані стічними водами (Довідник сільського будівельника, 1956, 357);
//  Спеціально обладнана площадка, призначена для спортивних ігор, змагань, посадки літаків і т. ін. Читання газети відбувалося прилюдно, на футбольному полі (Юрій Смолич, I, 1947, 5); На величезному полі аеродрому було небагато літаків і зовсім мало людей (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 15); — Я активно захищаю спортивну честь нашого радгоспу, виходячи в бутсах на поле стадіону (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 112).

3. Простір, у межах якого відбувається якась дія або який знаходиться у межах якоїсь дії. [Ярослав:] Клянусь, що там на полі бою, Де я сьогодні ворога побив, Я дивний храм воздвигну і построю В ім'я Софії (Іван Кочерга, П'єси, 1951, 108); Крізь віки пригнічення й неволі На ниві праці і на ратнім полі Ішли ми поруч, друзі і брати (Максим Рильський, III, 1961, 48);
//  спец. Простір, у межах якого виявляється дія якихось сил. Навколо кожного тіла існує так зване поле сил тяжіння (Наука і життя, 12, 1960, 50).
Магнітне поле див. магнітний; Мінне поле див. мінний; Операційне поле — ділянка тіла, на якій робиться операція. Підготувавши операційне поле, Новиков зробив внутрікісткову анестезію і неголосно, але твердо кинув операційній сестрі: — Скальпель! (Вечірній Київ, 29.XII 1967, 3); Шахове поле див. шаховий; Шашкове поле див. шашковий.
Випадати з поля зору див. випадати; Поле зору див. зір.

4. перен. Можливість, умова для чого-небудь. Мені дуже весело, що такий мені тепер клопіт великий, таке, мовляв, поле передо мною — і женитись, і на дяка стати (Марко Вовчок, VI, 1956, 235);
//  Ґрунт, основа якоїсь діяльності. Звістка про скасування «Житя і слова» була мені сумна не тільки з загальних, але й з особистих причин: зникало поле для моєї праці! (Леся Українка, V, 1956, 210).

5. перен. Поприще, сфера діяльності. Заслуги Франка на полі науки такі значні, що Петербурзька і Празька Академії наук обрали його своїм членом (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 35); Сьогодні моє свято. Найбільше в моєму житті. 55 років скромної праці на літературному полі (Ольга Кобилянська, III, 1956, 601); Хочу оселитися в Києві. Буду працювати на полі культури (Володимир Самійленко, II, 1958, 480).

6. Основа, на яку нанесено узор, зображення, напис і т. ін.; фон, тло. Намітка світилась, і через неї було видно високий очіпок з червоними лапатими квітками на жовтогарячому полі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 170); Тоненькі рученята і гнучка дитяча шийка вирізнялись, мов алебастрові, на темному полі фотографії (Леся Українка, III, 1952, 601); Навстріч йому, з величезного, на всю стіну, блакитного поля плаката, летіла голубка Пабло Пікассо (Натан Рибак, Час, 1960, 859).

7. перев. мн. Смужка уздовж краю аркуша паперу, яка залишається чистою при писанні або друкуванні; берег. В одному місці Колінз недбалим рухом зробив на аркуші якусь позначку вічним пером на полі сторінки (Натан Рибак, Час, 1960, 61); У своїх творах і замітках на полях прочитаних книг Тімірязєв не раз указував, що релігія в руках експлуататорів є знаряддям .. пригноблення трудящих і затемнення їх свідомості релігійно-містичними видумками (Наука і життя, 7, 1956, 30).

8. перев. мн. Відігнуті краї капелюха, бриля тощо; криси.

9. геол. Родовище корисних копалин або частина такого родовища, відведена для розробки. Групи родовищ, зв'язані загальними геологоструктурними умовами і генетичними особливостями, утворюють рудне поле, або рудний район (Геологічний журнал, XIII, 3, 1953, 4); Від Талліна до Нарви, вздовж узбережжя Фінської затоки залягає «золоте поле». Тут багатющі поклади коричневого каменю — сланцю (Комуніст України, 8, 1965, 57).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 61.

Коментарі (0)