в означеннях
Тлумачення, значення слова «поліцейський»:

ПОЛІЦЕ́ЙСЬКИЙ, а, е, дорев.

1. Стос. до поліції (у 1 знач.). Замість украденого, українському народові привезли з гітлерівської Німеччини одну книжку — поліцейський кодекс, один витвір фашистського мистецтва.., щоб отруїти і опоганити душу народу (Олександр Довженко, III, 1960, 50);
//  Який працює в поліції (у 1 знач.). Не міг же він, батько і поліцейський чиновник, якого боялися навіть дорослі, скорятись та каятись перед якимсь шмаркачем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 381);
//  у знач. ім. поліцейський, кого, чол. Те саме, що поліцай. — Розходьтеся! Розходьтеся! — десь не взялися поліцейські і почали розпихати людей (Панас Мирний, III, 1954, 287); Якийсь чоловік випнувся трохи з юрби, і тут його, на царських очах, взяли в нагаї кінні поліцейські (Михайло Стельмах, I, 1962, 406).
 Поліцейський наглядач — у дореволюційній Росії — некласний чиновник міської і розшукної поліції. Поліцейський наглядач за справу благонадійності здере двадцять карбованців (Михайло Стельмах, I, 1962, 194); Поліцейський участок — у дореволюційній Росії — відділення міської поліції. Нова Державна дума — це все той самий російський поліцейський участок у розширеному вигляді (Ленін, 11, 1970, 172).

2. Який спирається на владу поліції (у 1 знач.), який характеризується грубим насильством і сваволею. — Не тілько бабські таємниці мені відомі, ачасом і про поліцейські заходи догадуємося (Панас Мирний, IV, 1955, 366); Часто і поспішно бив на сполох церковний дзвін. То чорна сотня почала погром, щоб спровокувати поліцейські репресії (Юрій Смолич, II, 1958, 31).

3. Прикм. до поліція 2. Біля крайніх хат їх зупинив поліцейський пікет, перевірив перепустку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 526).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 84.

Коментарі (0)