ПОЛІТИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Який базується на політиці
(у 1 знач.). Конкретні політичні завдання треба
ставити в конкретній обстановці (Ленін, 11, 1970, 70);
Під керівництвом Комуністичної партії в Радянському
Союзі ліквідовано експлуататорські класи, склалася й
зміцніла моральна і політична єдність радянського
суспільства (Статут КПРС, 1971, 3); Задумує [Франко]
цілий цикл новел, в яких хоче списати всі боки життя
простого люду й інтелігенції: відносини економічні,
освітні, юридичні, політичні і т. ін. (Михайло Коцюбинський, III,
1956, 33); Добре розбирався він і в складних взаєминах
різних політичних партій і навіргь окремих найбільш
колоритних представників цих партій (Андрій Головко, II,
1957, 585);
// Пов'язаний з політикою, з питаннями
політики. У суспільстві, заснованому на поділі класів,
боротьба між ворожими класами неминуче стає, на
певному ступені її розвитку, політичною боротьбою
(Ленін, 12, 1970, 127); Тим часом несподівано для нас
розгортались політичні події (Степан Васильченко, IV, 1960, 41); Учні
обмежуються коротким переліком подій політичного
життя (Олесь Донченко, V, 1957, 392);
// Пов'язаний з
проведенням політики у життя. Партія — політичний вождь
народу. Суть її керівництва, як учив В. І. Ленін,
полягає у виробленні правильної, науково обґрунтованої
політики і в послідовному втіленні її в життя (Комуніст України, 10, 1967, 17); У п'єсі «Камо» Левада розповідав
про вірного ленінця, відомого політичного діяча
С. А. Тер-Петросяна (Вітчизна, 11, 1969, 133).
Політична освіта: а) масова політвиховна робота
серед дорослого населення. Середня освіта стає
загальною, політична стала всенародною, технічна —
неминуче обов'язковою (Олександр Довженко, III, 1960, 8); б) в СРСР у
20—30-х рр. XX ст. — установи, органи, що відали
політ-освітньою роботою; політосвіта; Політичне бюро —
керівний партійний орган, який обирається на
Пленумі ЦК і спрямовує всю політичну діяльність партії в
період між пленумами; політбюро; Політичний відділ,
іст. — партійно-політичний орган, створений партією з
метою посилення партійного керівництва і політичної
роботи на окремих ділянках соціалістичного будівництва,
в армії; політвідділ. Щоб ще краще керувати всією
партійною роботою в полку, Щорс виділив спеціальну
комісію в складі трьох найбільш, досвідчених
комуністів, що становила своєрідний політичний відділ (Семен Скляренко,
Легендарний начдив, 1957, 46).
2. Державний, громадсько-правовий. В ході
розв'язання великих економічних і соціальних завдань,
намічених XXIII з'їздом КПРС, зміцнюється не тільки
матеріальна база, а й політична основа союзу робітничого
класу і селянства (Комуніст України, 11, 1967, 52); У нас скрізь
панує така думка, що заким дістанемо спокійне і
культурне життя, буде загальне повстання, яке змете весь
старий політичний лад (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 283); Щирий
молодець не міг зрозуміти, як міг його друг віддатися
політичному урядові, котрий найбільше стісняв
[обмежував] свободу його переконань (Наталія Кобринська, Вибр., 1954,
34); Радянський Союз — країна найпередовішого в світі
соціального ладу, найпередовішого в світі політичного
устрою (Максим Рильський, IX, 1962, 12).
▲ Політична економія — наука, що вивчає закони
суспільного виробництва і розподілу матеріальних благ
на різних ступенях розвитку людського суспільства;
політекономія. Йому хотілось, щоб вона укупі з ним
сиділа над політичною економією, робила переклади
для нього (Леся Українка, III, 1952, 592); В основі економічної
науки та всіх її галузей лежить політична економія
(Розвиток науки в УРСР.., 1957, 56).
3. Покараний ув'язненням або засланням за
діяльність, спрямовану проти існуючого ладу. У цій
багатонаціональній юрбі [каторжан] найбільше було
політичних засланців (Олесь Донченко, III, 1956, 78); На ґрунті
неврастенії повісилася одна політична преступниця
[злочинниця] (Гнат Хоткевич, I, 1966, 172);
// у знач. ім. політичний,
ного, чол.; політична, ної, жін.; політичні, них, мн., розм.
Людина, покарана ув'язненням або засланням за
діяльність, спрямовану проти існуючого ладу.
[Леся:] Він відмовився обороняти на суді одного мого
знайомого, політичного (Леонід Смілянський, Черв. троянда, 1955, 86);
Його ж бо навіть не на вільне поселення привезено, як
деяких інших політичних, а віддано в солдати на
двадцять п'ять років (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 33);
Скреготнули десятки заржавілих завіс, випускаючи на
волю політичних (Знання та праця, 9, 1967, 8).
4. заст., розм. Який уміло і тонко діє у складній ситуації. [Писар (співа):] Кожний писар споконвік Політичний чоловік (Марко Кропивницький, I, 1958, 221).