Словник української мови

ПОЛЯГА́ННЯ, я, сер. 1. Дія і стан за знач. полягати1 1. Фосфорно-калійні добрива підвищують стійкість льону проти полягання (Хлібороб України, 7, 1967, 7); Не пізніше ніж за 15 днів до початку збирання [хліба].. оглядають поля.., зазначають вид культури, площу, розміри гонів, стан хлібостою, полягання, забур'яненість (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 293);
//  Пригинання стебел трав'янистих рослин до землі. На пні в умовах пізньої осені качани не висихають і внаслідок полягання стебел доторкаються до землі й псуються (Колгоспник України, 1, 1957, 11).