в означеннях
Тлумачення, значення слова «полягати»:

ПОЛЯГАТИ 1, аю, аєш, недок., ПОЛЯГТИ, ляжу, ляжеш, док.

1. тільки 3 ос. Нахилятися стеблом до землі (про злакові, городні та ін. рослини); вилягати. Нові сорти озимої пшениці мають більш високу потенціальну продуктивність і менше полягають (Хлібороб України, 3, 1967, 12); Всі жита грозою збило; Полягла трава... (Павло Грабовський, I, 1959, 61); От уже й картоплиння полягло, і листя на ньому сохне (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 146);  * Образно. Є такі люди.. легкодухі, що в радощах та розкошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають (Марко Вовчок, I, 1955, 163);
//  на що і без додатка. Падати зрубаним, зрізаним (про рослини, дерева і т. ін.). [Конон:] Косарі косять, А вітер повіває, Шовкова трава На коси полягає (Марко Кропивницький, II, 1958, 431); Коли б у неї був серп або ніж, вона різала б його [комиш] доти, поки б він не поліг увесь або вона сама не впала трупом (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 362); Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь — і полягли дерева... (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 73).

2. тільки док., перен. Умерти в бою, від нещасного випадку і т. ін.; загинути. Станьмо до бою! Не згинуть ніколи Ті, що поляжуть за щастя людей (Пісні та романси українських поетів.., II, 1956, 276); Зрівняв [Гонта] землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Ґонти діти, Голови козачі (Тарас Шевченко, I, 1963, 138); — Поляжемо смертю хоробрих, але ворога не пропустимо (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 353).
Полягти в домовині (в могилі, в могилу і т. ін.) — те саме, що Лягти в землю (труну, домовину, яму, могилу і т. ін.) (див. лягати). Як квітонька, підрізана серпом, Ти полягла зарання в домовині... (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 75); Вони бояться, що ти [Шевченко] ще не згинув, Що в тій могилі не поліг, не стлів, Що в слушний час повернеш в Україну, Ще раз ї [її] збудиш громом своїх слів (Іван Франко, XIII, 1954, 161); Полягти головами (кістками, кістьми, трупом і т. ін.) — те саме, що Лягти трупом (кістьми, головами і т. ін.) (див. лягати). На кождого з героїв навалилася ціла юрба монголів — і всі [тухольці] полягли головами (Іван Франко, XI, 1951, 87); Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 336); — Лучче [краще] полягти Кістьми в степу, в своїй країні. Ніж з неї заочі піти І бути славним на чужині! (Микола Чернявський, Поезії, 1959, 390); Правди шукав він [М. М. Коцюбинський] покривдженим; .. не раз страшні хвилини переживаючи перед рушницями козаків (буквально) й чекаючи, що ось-ось поляже трупом (Павло Тичина, III, 1957, 353).

3. тільки док., перен. Зникнути, померкнути. Він здобув собі велику славу, І не вмре та слава, не поляже, В пісні, в слові буде вічно жити І про себе всякому розкаже (Леся Українка, I, 1951, 362); Згинув славний Леонтович у досвітній час, Слава славна не поляже, не помре в віках (Максим Рильський, III, 1961, 210).

4. Насуваючись, поширюватися, простилатися над чим-небудь. По чернечій балці густий туман поліг (Іван Ле, Право.., 1957, 18);
//  тільки док., на що. Спустившись на щось, вкрити собою що-небудь. Курява тихо полягла на стерню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 71).

5. перен. Простягатися у просторі. [Козаки:] Коні біжать, земля дрижить, Степи полягають (Нечуй-Левицький, II, 1956, 444); Ми мушки тихо навели, Патроном клацнув автомат — І через дріт нам полягли Шляхи атак за владу Рад (Юрій Яновський, V, 1959, 74).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 107.

Коментарі (0)

ПОЛЯГАТИ 2, аємо, аєте і рідко ПОЛЯГТИ, ляжемо, ляжете, док. Прийняти лежаче, горизонтальне положення (про всіх або багатьох). Як полягали усі спати, сиділа Маруся край віконця й дивилася на зорі блискучі (Марко Вовчок, I, 1955, 353); Ковалиха та Климова жінка з дітьми полягали на полу (Андрій Головко, II, 1957, 181); Бурлаки полягали навкруги [баговиння] на свитках і дрімали (Нечуй-Левицький, II, 1956, 215).
Полягати (полягти) од реготу — дуже сміятися, реготати. Компанія аж полягла од реготу (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 48).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 107.

Коментарі (0)

ПОЛЯГАТИ 3, ає, недок. Зводитися до чого-небудь, мати своєю суттю, своїм змістом щось. Марксистська тактика полягає в поєднанні різних прийомів боротьби, в умілому переході від одного до другого.. (Ленін, 25, 1972, 55); Радянська література — література правди, що дивиться вперед. В цьому й полягає основна риса соціалістичного реалізму (Максим Рильський, IX, 1962, 183); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (Олесь Гончар, II, 1959, 386).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 107.

Коментарі (0)