ПОЛЯ́ПАС, а, чол., розм. Те саме, що ляпає. Полянаса давати (дати і т. ін.) кому — бити кого-небудь. — Люди й без того вже на мене гомонять, що я.. даю стусани під боки, поляпаси по морді (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 160).
ПОЛЯ́ПАС, а, чол., розм. Те саме, що ляпає. Полянаса давати (дати і т. ін.) кому — бити кого-небудь. — Люди й без того вже на мене гомонять, що я.. даю стусани під боки, поляпаси по морді (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 160).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 108.