ПОЛЮБО́ВНО. Присл. до полюбовний 1. Докторові Безбородькові дається двадцять чотири години часу від одержання цього листа полагодити справу полюбовно (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 415); [Григор:] Та у мене ж є дитина, жінка... Полюбовно ж ми побралися... (Сава Голованівський, Драми, 1958, 355).