в означеннях
Тлумачення, значення слова «полюбити»:

ПОЛЮБИТИ, люблю, любиш; мн. полюблять; док., перех.

1. Відчути глибоку відданість, прив'язаність до кого-, чого-небудь, визнаючи значення, гідність і т. ін. когось, чогось. За той час, як він покинув своє міністерство та осівсь на селі, мужики його полюбили (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 384); Туляки швидко звикли до моря, полюбили матросів і їхні кораблі (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 25);
//  Відчути прихильність до кого-небудь внаслідок близького споріднення, приятелювання, товаришування і т. ін. Полюбила .. тітка мале внуча (Панас Мирний, IV, 1955, 296); — Тату, як ви так полюбили Дмитра, переїжджайте до нас жити, — не раз говорила вдовиця (Михайло Стельмах, II, 1962, 261); Він щиро заприятелював зо всіма учасниками експедиції, полюбив їх (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 305).

2. також без додатка. Відчути прихильність до особи іншої статі; покохати. Не слухала Катерина Ні батька, ні неньки, Полюбила москалика, Як знало серденько (Тарас Шевченко, I, 1963, 21); Це був такий час, який буває в кожного, хто вперше полюбить (Юрій Яновський, II, 1958, 101).

3. Відчути потяг, схильність до чого-небудь. — Треба, щоб народ полюбив працю, не ставився до неї, як раб... (Олександр Довженко, I, 1958, 455);
//  Відчути задоволення від споглядання, сприймання чого-небудь. Захоплений красою Кавказу й Криму, полюбив він [Пушкін] і ласкаву природу України (Максим Рильський, X, 1962, 33).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 104.

Коментарі (0)