ПОЛКОВНИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути полковником. — Отож і судилось тобі [Мамаєві], я думаю, полковникувати в Мирославі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 250).
ПОЛКОВНИКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., розм. Бути полковником. — Отож і судилось тобі [Мамаєві], я думаю, полковникувати в Мирославі (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 250).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 86.