в означеннях
Тлумачення, значення слова «полочани»:

ПОЛОЧА́НИ, чан, мн. (одн. полочанин, а, чол.; полочанка, и, жін.). Східнослов'янське плем'я, яке жило між Західною Двіною та Прип'яттю і дістало своє найменування від притоки Західної Двіни р. Полоти. У верхів'ях Волги, Дніпра і Західної Двіни жили кривичі, по середній течії Західної Двіни — споріднені їм полочани (Історія УРСР, I, 1953, 41); Були тут і купці руські: новгородці, полочани, псковичі, смольняни, суздальці — і кожен з них теж ішов подивитися на храм (Павло Загребельний, Диво, 1968, 685).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 99.

Коментарі (0)