ПОЛОГИ 1, ів, мн. Фізіологічний процес виходу плода з тіла матері; роди. Консультації для вагітних, спеціальні будинки відпочинку для них, відпустки до і після пологів відбивають піклування держави про дитину ще до її народження (Анатомія і фізіологія людини, 8 кл., 1957, 187); На третій-четвертий день після пологів, кусаючи уста, вона знову виходила з немовлям на панське поле (Михайло Стельмах, I, 1962, 221); Богдана, ще знесилена після пологів, та й, власне, зовсім не знайома з своїм дядьком, великої охоти до бесідування не виявляла (Павло Загребельний, Шепіт, 1966, 402).
ПОЛОГИ 2, ів, мн. Степова рівнина, низовина, що полого, поступово спускається до берега річки. Збирає Катря дівчат: — Дівчатонька! Ходімо ми на могилу! — ..Ні, лучче [краще] вже на пологи, в степ! (Марко Вовчок, I, 1955, 183).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 90.