в означеннях
Тлумачення, значення слова «полохливий»:

ПОЛОХЛИ́ВИЙ, а, е. Який легко полохається. — Ху!.. Бодай вас, Хомо, як налякали.. Я, знаєте, тепер такий полохливий, що й тіні своєї боюся (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 34); Йому здалося, що перед ним стала якась гайова царівна,.. гарна, як квітка, легенька й полохлива, як пташка (Борис Грінченко, II, 1963, 331); — Дика антилопа, полохлива лань довірливо пасеться в сусідстві з могутнім бізоном та зубром... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 134); Його.. приваблюють неозорі степи, над якими горить ясне сонце, дзвенять пісні птахів, свистять полохливі ховрахи (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 13);  * Образно. Без вітру шумів полохливий лист на осиках (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 510);
//  Який виражає страх, переляк. Вся її постать нагадувала ящурку [ящірку], — тонка, гнучка, з меткими і разом полохливими рухами (Леся Українка, III, 1952, 714); Едельвейс, походив по кімнаті, а за ним снував полохливий Квасників погляд (Іван Кулик, Записки консула, 1958, 227);
//  Пройнятий страхом, переляком. Може, совість, завжди спізніле, а в неї ще й полохливе відчуття життєвих норм (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 36);  * Образно. Лампа блідо горіла і блимала, полохливий присмерк товпився по кутках (Гордій Коцюба, Перед грозою, 1958, 202);
//  Сповнений занепокоєння, хвилювання і т. ін.; неспокійний, тривожний. Стара статечна зайчиха обдурила за свій п'ятирічний полохливий вік не одну пару собак (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 8).
 Не з полохливих; Не [з] полохливого десятка — сміливий, небоязкий. Парубок був не в полохливих. — Та Полтавчани що це таке?.. Бить будете мене? — сміливо казав він (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 181); Вискочив наперед з вилами в руках Левко. Та підлітки були не з полохливого десятка. Дрючки і вила вмить схрестилися (Ярослав Гримайло, Кавалер.., 1955, 246).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 99.

Коментарі (0)