в означеннях
Тлумачення, значення слова «полонянка»:

ПОЛОНЯ́НКА, и, жін., фольк., заст. Жіночий рід до полонянин. Крізь серпанок близького світанку біліли на конях прив'язані до сідел полонянки (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 50); Дуже цікаво описував син, як вони полонянок наших звільняли з фашистського табору (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 190);  * Образно. Сталевари, митці, вуглекопи, муляри, теслярі, косарі у ночах полонянки-Європи засвітили проміння зорі (Микола Упеник, Вірші.., 1957, 73);  * У порівняннях. Йому [палієві війни] муляють очі світанки, Ясний промінь, щедрота зорі, Він і сонце б, немов полонянку, Батогами б погнав в табори (Михайло Стельмах, V, 1963, 160).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 95.

Коментарі (0)