ПОЛОНИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полонина.
— Йди вночі суда [сюди],.. подамоси[ся].. на Чорногору!
На простори полоншіські!.. (Гнат Хоткевич, II, 1966, 127);
// Який росте на полонині. На сірому небі показалось
блакитне озерце. Гостра полонинська трава сильніше
запахла (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 322).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 94.