в означеннях
Тлумачення, значення слова «полоскотати»:

ПОЛОСКОТАТИ, очу, очеш, док.

1. перех. і неперех. Лоскотати (у 1 знач.) якийсь час. [Горпина:] Я таки, щоб запевнити себе, чи й справді заснув [батько], взяла соломинку та й полоскотала його по щоці (Марко Кропивницький, I, 1958, 194); Він полоскотав щетинистими вусами замурзані щоки дитини (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 13); Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237);  * Образно. В час відпочинку полоскоче Веселе слово грудей міх... (Василь Еллан, I, 1958, 280);
//  безос. Ох, той звабливий, нестерпний запах борщику!.. Хоч би хоч його пахощами полоскотало ніздрі (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 309).

2. перех., перен., розм. Викликати збудження у кого-небудь. — Хай своїм бубном нас полоскоче [Кирюша], — невгавала Санька (Василь Кучер, Прощай.., 1957, 236).
Полоскотати нерви кому — злегка збудити кого-небудь. Є ще такі книжки.. Полоскоче письменник читачеві нерви, а в кінці твору — всі одужують, одружуються, вселяються в нові квартири (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 75); Полоскотати ребра кому див. ребро.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 96.

Коментарі (0)