в означеннях
Тлумачення, значення слова «полова»:
Рими України: словник рим

ПОЛО́ВА, и, жін.

1. Відходи при обмолочуванні й очищуванні зерна хлібних злаків, льону та деяких інших культур, що використовується переважно як корм для тварин. Зерно збирали в більшості колгоспів разом з половою, щоб зберегти і такий цінний корм, як гречана полова (Радянська Україна, 16.IX 1961, 3); Той хліб, що їли люди, був випечений з усякої всячини: там була й полова з остюками, і земля з куколем та горошком (Панас Мирний, IV, 1955, 255); Корови милостиво похитують головами й знову утоплюють їх у вогкі цебра з запареною половою (Михайло Стельмах, II, 1962, 310); Полова, немов зграя дрібних блідо-жовтих метеликів, стрімко зривалася з сита і потім тихо осідала на долівці (Іван Кириленко, Вибр., 1960, 380);  * У порівняннях. Мов полова, розсіяна з купи буйним вітром, так розсіялась їх [монголів] сила по долині (Іван Франко, VI, 1951, 129).

2. перен. Що-небудь невагоме, несерйозне, таке, що не має цінності, суттєвого значення. Важко працювати без критики,.. трудно йти у темряві, напомацки, не відаючи — чи що даєш: зерно чи полову? (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 196); [Горський:] Рубати з плеча, звичайно, не потрібно. Але з'ясувати, де тут зерно, а де полова, ми зобов'язані (Олександр Левада, Нові п'єси, 1956, 24).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 87.

Коментарі (0)