ПОЛОВО́ДДЯ, я, сер., розм. Те саме, що повінь. Було се у саме половоддя, як Дніпро розлився верстов на вісім завширшки (Олекса Стороженко, I, 1957, 108); [Тарас:] Знайдіть ви їх тепер — царя з панами! Втонули, як гиденькі пацюки у добре половоддя!.. (Сава Голованівський, Драми, 1958, 106); * Образно. [Борис:] Так ти силою хочеш зупинити половоддя-почуття? (Марко Кропивницький, I, 1958, 395); * У порівняннях. Як половоддя — почуття крилаті, аж через вінця стін переливи (Сава Голованівський, Близьке.., 1948, 120).