в означеннях
Тлумачення, значення слова «половина»:

ПОЛОВИ́НА, и, жін.

1. Одна з двох рівних частин чого-небудь. Половина саду цвіте, Половина в'яне — Усі хлопці на улиці, А мого немає (Павло Чубинський, V, 1874, 85); Одна половина города зеленіла городиною, друга половина була засіяна житом (Нечуй-Левицький, III, 1956, 323); Мічурін розрізав яблуко ножем і дав половину хлопцеві (Олександр Довженко, I, 1958, 411); Я незчувся, як з'їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога (Іван Багмут, Опов., 1959, 7); Число робітників, що страйкували за 1912 рік, становить більше половини всього числа робітників у Росії.. (Ленін, 23, 1972, 188);
//  Складова частина парного предмета. Вона крутнулась, миттю вискочила з кімнати, ще й причинила одну половину дверей (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 38); Розчинити обидві половини вікна;
//  Якась частина або певна кількість чого-небудь. Сонце стало темніше, втратило половину блиску й ясності свого світа (Нечуй-Левицький, II, 1956, 389).
 Добра (більша) половина — більша з двох нерівних, нерівноцінних частин чого-небудь. Хто-хто, а син знає, що добра половина цих обладунків в звичайний час зосталася б лежати вдома, бо нічого зайвого чабан не візьме в таку спеку (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 5); — А князь Куракін чимсь обробляв же [землю]. — Ти наче не знаєш, як він обробляв! Більшу половину землі в оренду здавав (Андрій Головко, II, 1957, 498); З половини, іст. — за одну з двох рівних частин доходу, прибутку від чого-небудь. Землю вона [Параска] відразу оддала з половини, — не самій же, справді, ходити коло неї, обробляти (Панас Мирний, IV, 1955, 55); З половини в'язати.

2. Середина якої-небудь віддалі, якогось проміжку часу і т. ін. Ось уже половина гори (Панас Мирний, I, 1954, 250); Була вже половина лютого (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 106); Сонце до половини вже сіло за обрій (Андрій Головко, I, 1957, 342); — Одержав [листа] і прочитав. Прочитав до половини (Юрій Яновський, II, 1958, 131);
//  Момент часу, який відповідає: середині даної години. — Мамо, ну що ж то буде? Як вони не принесуть у половині восьмої? — розпачливо питала в матері Софія (Леся Українка, III, 1952, 498).
 У другій половині [дня (тижня, місяця і т. ін.)] — у час, то настав після середини дня, тижня, місяця і т. ін. В другій половині січня їх виструнчили на плацу і після вечірньої повірки видали бойову зброю (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 488); В другій половши дня напруга бою дещо спала (Олесь Гончар, III, 1959, 266); У першій половині [дня (тижня, місяця і т. ін.)] — у час, що передує середині дня, тижня, місяця і т. ін. В першій половині XII ст. в Ростово-Суздальській землі утворилося відокремлене князівство (Історія СРСР, I, 1956, 60).

3. заст. Окрема частина жилого помешкання. Увечері Стасик повів мене на мамину половину (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 247); Марта запросила його [Усмана] на вечір до себе, на хазяйську половину (Олесь Гончар, Маша.., 1959, 8); Пані попливла з покоївками на свою половину (Михайло Стельмах, I, 1962, 298).

4. жарт. Один із подружжя (частіше жінка). Жив тепер у тій хаті якийсь москаль з своєю невінчаною половиною (Панас Мирний, II, 1954, 133); Пан обозний уже не раз був поривався розбудити свою молоденьку половину (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 10); Сам майстер ходив у присутності своєї, на голову від нього вищої, половини споважнілий, якийсь винуватий (Юрій Збанацький, Єдина, 1959, 299).
 Жіноча половина — жінки. — Коли слідом за мною вся жіноча половина глядачів корчилась в істеричнім нападі, то се звалося моїм «тріумфом» (Леся Українка, III, 1952, 704); Фросина, на заздрість жіночій половині Снігурівки, влаштувала гучне.. весілля з гармошкою (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 58); Прекрасна (слабша) половина [роду людського], жарт. — жінки. — Отож нічого не відказала [хазяйка], а тільки плюнула, так-таки й плюнула на вічний сором прекрасній половині роду людського... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 88.

Коментарі (0)