в означеннях
Тлумачення, значення слова «полтиник»:

ПОЛТИ́НИК, а, чол., розм. П'ятдесят копійок грошей або монета вартістю п'ятдесят копійок. — Не по полтинику на день буду тобі давати, а від сьогодні по цілковому (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 407); Все гребла [Соломія] в свою скриню, складала в торбину срібні полтиники й карбованці (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 136);  * У порівняннях. Терентій, приглядаючись до вулиці й неясних обрисів будівель, над якими полтиниками сяють зорі, під'їжджає до розхристаної хати Халимона (Михайло Стельмах, I, 1962, 499).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 100.

Коментарі (0)