ПОЛУПОТІ́ТИ, очу, отиш, док. Ударяючись об що-небудь, утворювати часті глухі звуки (про все або багато чого-небудь, всіх або багатьох). Вчепивсь хлопець трясти [грушу], полупотіли червонобокі, а він ну вибирать, котра.. найкраща (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 140).