ПОЛУЗАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Злузати все або багато чого-небудь. Коли я кинувся сіять, аж у нас і гречки нема, баба по празниках замість насіння полузала (Україна сміється, I, 1960, 311).
2. Лузати якийсь час. Під тином, на дубочках, де сходиться молодь язиком поплескати, насіння полузати, там можна і в хихоньки-хахоньки погратися (Ярослав Гримайло, Незакінчений роман, 1962, 12); Чи не думає ця баба, що вони до неї на посиденьки прийшли, насіння полузати? (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 158).