в означеннях
Тлумачення, значення слова «поличка»:

ПОЛИ́ЧКА, и, жін. Зменш.-пестл. до полиця. Майбородиха.. зняла з полички тарілку з шуликами з маком і поставила на стіл (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 284); Пули тут різні полички для книг і шахів (Микола Трублаїні, Глиб. шлях, 1948, 263); [Василь (іде вулицею співаючи):] Поламалась поличка у плузі, Та чогось моя голівонька в тузі (Марко Кропивницький, II, 1958, 115); Дужі коні не йшли, а бігли, й з-під полички плуга виверталася масна, скиба, що вилискувалася проти сонця (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 201); — А в вас, хлопці, чи рушниці готові, чи на поличках є порох? Оглядіть, підсипте сухого! (Михайло Старицький, Облога.., 1961, 35).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 70.

Коментарі (0)