ПОЛИХОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. полихословлять; док. Лихословити якийсь час. Надвечір часом наїжджали Сусіди.. Полихословить, потужити, Пожартувать собі гуртом (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 60).
ПОЛИХОСЛО́ВИТИ, влю, виш; мн. полихословлять; док. Лихословити якийсь час. Надвечір часом наїжджали Сусіди.. Полихословить, потужити, Пожартувать собі гуртом (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 60).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 70.