в означеннях
Тлумачення, значення слова «полинялий»:

ПОЛИНЯ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до полиняти. Посередині [ішов] Василь, у трошки полинялому від сонця офіцерськім костюмі, при всіх орденах і медалях (Павло Загребельний, Спека, 1961, 22);
//  у знач. прикм. І те пасмо проміння обливало одлиском стіни,.. полинялий килим під столом (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 42); На ньому сірий, полинялий, з дешевого матеріалу, піджак (Володимир Гжицький, Чорне озеро, 1961, 7); У світлицю всунула перелякане полиняле обличчя немолода чепуруха — куховарка (Михайло Стельмах, I, 1962, 448); Саламов вбирає голову в плечі. Він тепер дуже подібний до сірого полинялого птаха (Олесь Донченко, II, 1956, 215);  * Образно. Повільно, сумовито сочиться час. Здається, сонце навіки застигло в полинялому, полатаному білими хмарами небі (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 571).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 69.

Коментарі (0)