ПОЛИВАТИ, аю, аєш, недок., ПОЛИТИ, поллю, поллєш і рідко ПОЛЛЯТИ, полляю, полляєш і поллю, поллєш, док.
1. перех. і без додатка. Ллючи рідину,
змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. Двоє-троє
ще перегортали уважно та поливали порозтягану
пригорілу солому та дерево, боячися, щоб не заховалася де іскра
(Борис Грінченко, I, 1963, 391); Дерев'яну підлогу тут, видно, часто
поливали холодною водою, щоб було не так жарко
(Олесь Гончар, III, 1959, 18); Увійшовши в село, перші піхотні
частини, крім води, нічого для себе не вимагали.. Одні
пили її відразу по чверть відра, інші поливали голову
або похапцем обливалися до пояса (Ірина Вільде, Сестри..,
1958, 17); Замету тобі стежки І поллю з відра, Як
ітимеш від ріки До мого двора (Платон Воронько, Драгі.., 1959,
80); * Образно. Південне сонце, червоне та палюче,..
гарячими бризками поливало греблю (Гордій Коцюба, Нові
береги, 1959, 289);
// Зволожувати або орошати ґрунт
для поліпшення росту рослин. Як сіяла руту, Грядки
поливала; Ще й воду носити Миленького звала (Яків Щоголів,
Поезії, 1958, 256); Василь.. ходив між рядочками і з
відра поливав молоді стебла махорки (Олекса Десняк, Десну..,
1949, 220); Марина полила деревце з обох цеберок
(Андрій Головко, Літа.., 1956, 142); * Образно. З давніх-давен
цю землю рясно поливали війни людською кров'ю (Іван І. Волошин,
Наддніпрянські висоти, 1953, 115);
// Змочувати болюче місце
рідиною, що сприяє видужанню, зціленню від хвороби.
Шатнулись, різних трав нарвали, Зцілющої води
примчали,.. І все те вкупі сколотивши, Якісь слова
наговоривши, Енею рану полили (Іван Котляревський, I, 1952, 285); Василина
почувала, що в неї ноги неначе хто полив цілющою водою:
ноги вже не боліли (Нечуй-Левицький, II, 1956, 34);
//
Оббризкувати, кропити чимсь кого-, що-небудь. Від згарищ
повітря було отруєне, дарма що імператор наказав полити
парфумами меблі і підлогу в залі (Панас Кочура, Золота грамота,
1960, 347);
// Додавати до страви якусь приправу для
поліпшення її смаку. Учистив Хома якраз [макітру
вареників], масличком [маслечком] поливаючи та у
сметану обмокуючи (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 478); * Образно.
— Тобі [Старцю] добре в світі буде, Біля тебе будуть
люди На кишеню поглядати, Медом речі поливати (Леонід Глібов,
Вибр., 1951, 119).
♦ Поливати (полити) вогнем (металом, свинцем
і т. ін.); Поливати (полити) з автомата (кулемета
і т. ін.) — обстрілювати суцільними чергами.
Втягнутий у завулок кулемет тепер поливав вогнем темний
майдан (Петро Панч, I, 1956, 528); Кинулись [карателі]..
до лісу, та й ну стріляти по своїх, по дорозі. А з дерев,
із засідок наші їх свинцем поливали (Ігор Муратов, Буковинська повість,
1959, 185); Я з першого пострілу поклав вартового,
а потім почав поливати з автомата гітлерівців, що
метушились помосту (Юрій Збанацький, Між.. людьми, 1955, 131);
Поливати (полити) потом землю (поле і т. ін.) —
важко працювати, трудитися, обробляючи землю, поло
і т. ін. — Коли одібрали пиву, то хай же я краще у воді
бовтатимусь, ніж своїм потом чужу землю
поливатиму... (Любов Яновська, I, 1959, 307); Поливати (полити)
сльозами (слізьми, сльозою і т. ін.) кого, що — дуже плакати
над ким-, чим-небудь. Не сон-трава на могилі Вночі
процвітає, То дівчина заручена Калину сажає, І сльозами
поливає, І господа просить (Тарас Шевченко, II, 1963, 11); Він ..
читав його [«Кобзар»], коли на душі було важко, читав
і поливав сльозою читане (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 74).
2. тільки док., перех. і неперех., чим, на що і без
додатка. Почати лити, литися. Знялася буря, дощ полив
(Павло Грабовський, I, 1959, 482); Полив ще сильніший дощ, увесь
обрій затягло густою завісою (Юрій Збанацький, Над Десною, 1951,
190); * Образно. Двері одхилилися, світ місячний
полив, як у яму, своє сяйво у темні сіни (Панас Мирний, I, 1954,
63);
// безос. [Харитон:] Вчора зовсім було
насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє (Марко Кропивницький, II,
1958, 11).
3. тільки док., неперех. Лити (у 2 знач.) якийсь час. За вікном січе і січе дощ.. А коли отак поллє до ночі,.. то й зовсім обвалиться [стеля] (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 69).
4. перех., спец. Покривати поливою (у 1 знач.); глазурувати.
5. перех., розм. Відзначати покупку чого-небудь випивкою. А поїхати на базар чи на ярмарок? Чоботи треба? Треба!.. А полити їх треба? (Остап Вишня, I, 1956, 103).