в означеннях
Тлумачення, значення слова «поливатися»:

ПОЛИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ПОЛИТИСЯ, поллюся, поллєшся і рідко ПОЛЛЯТИСЯ, полляюся, полляєшся і поллюся, поллєшся, док.

1. Обливатися чим-небудь.  * Образно. Земля козача зайнялась І кров'ю, сину, полилась (Тарас Шевченко, II, 1963, 256);
//  Покриватися краплями поту, сліз і т. ін. Червоне лице його як стиглий кавун зробилося, роздалося ушир, полилося потом (Панас Мирний, I, 1954, 196).
Поливатися слізьми (сльозами) — гірко плакати; ридати. Слухаючи, Катря поливалася слізьми (Марко Вовчок, I, 1955, 201).

2. тільки док. Почати литися (у 1 знач.) струменем. Мужики цікаві стали, Чи ті кості білі всюди, Чи блакитна кров поллється, Як пробити пану груди? (Леся Українка, I, 1951, 381); Полилася з тихим бульканням вода в корито (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 107);
//  Розлитись, потекти через край. Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках. Червона глина полилась по землі (Нечуй-Левицький, II, 1956, 272); Води [в річці] ще побільшало. Якби ще на пів-аршина піднялась угору, то полилась би через греблю (Борис Грінченко, I, 1963, 416);
//  безос. Налив [Матюха] чарку повну, аж на скатертину полилось (Андрій Головко, II, 1957, 48);
//  Почати рясно котитися великими краплями (про піт, сльози). Сльози градом полились з очей (Панас Мирний, III, 1954, 62).

3. тільки док., перен. Проникнути кудись, поширитися десь (про світло, повітря і т. ін.); розповсюдитися. Одчинила вона двері в пекарню, а звідтіль полився світ широкою хвилею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 54); Його [місяця] примарне химерне сяйво крадькома полилося крізь відчинене вікно в кімнату (Олесь Донченко, VI, 1957, 198); Раптом хтось віконце відчинив, М'яке повітря ніжно полилося (Максим Рильський, Урожай, 1950, 84);
//  Поширитися, рознестися у просторі (про звуки, музику і т. ін.). Над шляхом понеслась-полилася, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня (Панас Мирний, IV, 1955, 307); В кімнату полились звуки оркестру (Андрій Головко, I, 1957, 420).

4. тільки док., перен. Почати лунати (про слова, розмову і т. ін.); зазвучати. Полились, як струм, наелектризовані, гарячі Сашині слова (Олесь Донченко, II, 1956, 114); Щоб техніка тобі здалась, щоб слухалась машина,.. Розмова тихше полилась. Так батько учить сина (Петро Дорошко, Три богатирі, 1959, 18).

5. тільки док., перен. Почати переміщатися (про багатьох або велику кількість чого-небудь). Заворушилось і все стовпище в дворі і широкою хвилею полилось з воріт на вулицю (Нечуй-Левицький, III, 1956, 10); Юрба й собі полилася за ними аж за село... (Андрій Головко, I, 1957, 104).
Политися річкою (рікою): а) розлитися у великій кількості струменем. Забахкали затички, полилось рікою дороге вино (Нечуй-Левицький, III, 1950, 146); б) почати надходити кудись у великій кількості. Вийдуть комбайни на поле, виїдуть автомашини, і полився рікою хліб на станцію та в колгоспні комори (Василь Минко, Моя Минківка, 1962, 77).

6. тільки недок. Пас. до поливати. Розписані вироби [з глини] після сушіння випалювались, а потім поливались безбарвною прозорою або кольоровою поливою (Народна творчість та етнографія, 3, 1958, 118).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 66.

Коментарі (0)