ПОЛИ́ЗЬКАТИ і ПОЛИ́ЗКАТИ, аю, аєш, перех. і без додатка, розм. Док. до лизькати, лизкати. Де не взявся собака, — полизькав, полизькав (Словник Грінченка); Полизкають [люди] борщу, ковтнуть галушок із шість, — Уже й кородяться, що й бабка не порадить (Гулак-Артемовський, Байки.., 1958, 185).