ПОМ'Я́КШУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОМ'ЯКШИ́ТИСЯ, шуся, шишся, док.
1. тільки 3 ос. Втрачаючи твердість, ставати м'яким, еластичним. Від крему шкіра пом'якшується.
2. перен. Ставати добродушнішим, поблажливішим.
Від приємних слів сина батько пом'якшився;
// Ставати
приємнішим, ласкавішим. Поволі тверда лінія губ
Максима Опанасовича пом'якшується, у стомлених очах
спалахують жваві іскорки, лице ясніє, тепліє (Іван І. Волошин,
Самоцвіти, 1952, 176); Юрій Юрійович на мить замовк,
риси його обличчя немов пом'якшились (Олесь Донченко, V, 1957,
479).
3. Ставати слабшим, менш відчутним. Не повинна зникнути, пом'якшитись і стертися з плином часу пам'ять про жахливі злочини фашизму (Літературна Україна, 15.VIII 1967, 3); Пом'якшуються удари м'яча об землю.
4. перен. Робитися менш різким, приємнішим для зору, слуху. Пом'якшився голос.
5. перен. Послаблюватися в гостроті вияву (про взаємодію протилежних сил, думок і т. ін.). Пом'якшується міжнародна обстановка.
6. Ставати теплішим, без різких коливань температури (про погоду, клімат і т. ін.).
7. лінгв. Вимовлятися з додатковим піднесенням середньої частини спинки язика до твердого піднебіння; палаталізуватися.