ПОМА́ДИТИ, аджу, адиш, недок., перех., розм. Мастити волосся, губи і т. ін. помадою. [Наташа (іронічно):] Звичайно, на посаді секретаря тільки в люстерко заглядають, губки помадять (Яків Баш, Дніпр, зорі, 1953, 33).
ПОМА́ДИТИ, аджу, адиш, недок., перех., розм. Мастити волосся, губи і т. ін. помадою. [Наташа (іронічно):] Звичайно, на посаді секретаря тільки в люстерко заглядають, губки помадять (Яків Баш, Дніпр, зорі, 1953, 33).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 111.