ПОМАЙНУВА́ТИ, ую, уєш, док., діал. Швидко,
стрімко поїхати. Сани помайнували з гори;
// Швидко,
стрімко побігти. Незрячі прозрять, а кривиє, Мов сарна
з гаю, помайнують (Тарас Шевченко, II, 1963, 325).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 112.