ПОМАХА́ТИ, аю, аєш, док.
1. чим. Махнути чимсь
у повітрі кілька разів. Зоня помахала хусточкою в себе
перед носом (Леся Українка, III, 1952, 654); Варвара на
прощання помахала Васькову рукою (Леонід Первомайський, Дикий мед,
1963, 335);
// Махати чим-небудь якийсь час. Побачивши
господаря й гостей, він [пес] приязно помахав хвостом
(Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 67).
♦ Помахати сокирою (лопатою і т. ін.) — орудуючи
сокирою (лопатою і т. ін.), виконувати яку-небудь
роботу якийсь час.
2. розм. Док. до махати 2.