ПОМАРИТИСЯ, иться, док., безос. Привидітися; здатися. Щур давно вимріяв собі дівчину, сам собі взиваючи її Оксаною, і йому несподівано помарилось, що це — вона (Степан Васильченко, I, 1959, 231).
ПОМАРИТИСЯ, иться, док., безос. Привидітися; здатися. Щур давно вимріяв собі дівчину, сам собі взиваючи її Оксаною, і йому несподівано помарилось, що це — вона (Степан Васильченко, I, 1959, 231).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, 1976. — Стор. 113.