в означеннях
Тлумачення, значення слова «помело»:

ПОМЕЛО́, а, сер. Палиця з прив'язаним до неї на кінці пучком хвойних гілок, ганчірок і т. ін. для вимітання золи з печей, для прочищання димоходів. [Степан:] Помела скільки не пороч, що воно в сажі, а воно знов лізтиме в каглу, бо на те воно помело! (Марко Кропивницький, II, 1958, 61); Тут уже й гості почали злітатися: хто у вікно на помелі скаче, хто в двері на лопаті суне (Михайло Стельмах, II, 1962, 306);  * Образно. Над музиками і танцюристами в'ється помело пилюки (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 213);  * У порівняннях. Дим від пожарища тягнувся довгим чорним помелом у поле через городи (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 27);
//  Те саме, що мітла

1.

2. перен., зневажл., рідко. Людина, якою помикають. — Та щоб дурної сокири позичити, то треба на це аж дозволу чоловіка? Він, кажеш, господар... А хто ти в нього? Помело? Наймичка? (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 184).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 115.

Коментарі (0)