в означеннях
Тлумачення, значення слова «померклий»:

ПОМЕ́РКЛИЙ, а, е.

1. Дієпр. акт. мин. ч. до померкнути і померкти. Мені не вільно мережать журбою померклі сни, бо чую клич: віддай для праці серед бою свої найкращі дні весни! (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 106); У виразі очей, трохи звужених і померклих, навіть промайнула тінь осуду (Олекса Гуреїв, Друзі.., 1959, 34).

2. у знач. прикм. Який утратив яскравість, блиск; тьмяний. Лики іконні якось страх як смутненько дивилися з стін — древні, стемнілі, померклі лики (Марко Вовчок, I, 1955, 302).

3. у знач. прикм. Сумний, похмурий (про очі, погляд і т. ін.). Вірний огир ледве дише: Зна, що згинути пора, І померклими очима На вояку позира (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 252); Померклим поглядом вона обвела кругом хату... (Панас Мирний, III, 1954, 64).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 116.

Коментарі (0)