в означеннях
Тлумачення, значення слова «помертвіти»:

ПОМЕРТВІ́ТИ, ію, ієш, док.

1. Утратити ознаки життя; завмерти, заціпеніти. Гершко осмілився і ще дужче закричав. Але раптом замовк, помертвів. До його носа донісся запах диму (Іван Франко, III, 1950, 43); — Коли приходить дядько Ларивон, сумний такий, і каже: «Німці Василька впіймали». Я помертвів (Юрій Збанацький, Таємниця.., 1971, 164); Марта помертвіла, далі схопилась: — Нечипоре, що тобі? Бог з тобою!.. (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 270);
//  Стати мертвотно-блідим. Очі її закрились, лице помертвіло (Панас Мирний, III, 1954, 125);
//  Утратити чутливість, рухомість; заніміти (про частини тіла). В неї все помертвіло від тих слів (Павло Загребельний, День.., 1964, 116).

2. Утратити свіжість; зів'янути. Деревце помертвіло.

3. Стати пустельним, безлюдним. Помертвіли вулиці.

4. Утратити яскравість; потьмяніти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 117.

Коментарі (0)