в означеннях
Тлумачення, значення слова «помічний»:

ПОМІЧНИ́Й, а, е, розм.

1. Прикм. до поміч;
//  Признач. для подання допомоги кому-, чому-небудь; допоміжний. Інші йшли з боднарні, з магазину і від інших помічних занять (Іван Франко, III, 1950, 187);
//  Який допомагає у виконанні якої-небудь дії, сприяє здійсненню чогось і т. ін. Та й пан тобі при тім помічний (Лесь Мартович, Тв., 1954, 125).
 Не подати помічної руки кому і без додатка — не допомогти кому-небудь у чомусь. — Тратять наші громади свої права, свої ґрунти, свої ліси і тратитимуть до останку, якщо ніхто не подасть їм помічної руки (Іван Франко, VI, 1951, 197); Сотні людей перейшли, не замітили бідака, не подав ніхто помічної руки (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24).

2. Який сприяє виліковуванню, а також зміцненню й збереженню здоров'я; лікувальний. — Доктор казав, що слив'янка помічна для грудей, і звелів мені лічити груди слив'янкою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 185); Виростає [в лісі] всяке помічне зілля, як чорнобиль від слабих ніг,.. живокість, материнка й інше таке чудотворне зілля (Ольга Кобилянська, III, 1956, 532).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 128.

Коментарі (0)