в означеннях
Тлумачення, значення слова «помірятися»:

ПОМІРЯТИСЯ, яюся, яєшся, док.

1. чим з ким — чим і без додатка, розм. Зіставити себе з ким-, чим-небудь у якомусь відношенні. Петрик підійшов до мене близько, помірявся (Іван Багмут, Опов., 1959, 6); — У нас кукурудза, Поміряйся, стань!.. — Не дуже, не дуже — На нашу поглянь!.. (Павло Усенко, На.. берегах, 1951, 17);
//  Взаємно порівняти що-небудь своє з чимсь чужим. Хто міг помірятися з ним знаннями, високим мистецтвом перетрактацій, володінням чужими мовами? (Натан Рибак, Переяславська Рада, 1953, 25); — На всій землі немає такої людини, яка б могла помірятися зі мною своїми скарбами (Олесь Донченко, V, 1957, 16).

2. з ким і без додатка. Позмагатися з ким-небудь у чомусь. — Я теж не відстану, хоч Чемериця і старий машиніст і має більше досвіду. Поміряємось і ще (Гордій Коцюба, Нові береги, 1959, 230); [Гайдаренко:] На бетоні ми ще з тобою поміряємось. Та й в шахи все одно колись я тебе обіграю (Іван Микитенко, I, 1957, 200);
//  розм. Вступити в бій з ким-небудь. Ой, послав бог Хмельницького, Ставно він гетьманом, Під Жовтими під Водами Помірявся з паном (Українські народні думи.., 1955, 127); [Гераси м:] Кий тут чорт розбій замишляє? Ану, виходь до мене. Виходь, поміряємось, чий батько дужчий (Панас Мирний, II, 1955, 84); Йдіть, скажіть ясному Князю, Що іду я на двобій, Що поміряюсь я з гадом, Хоч і дужий, кажуть, Змій (Олександр Олесь, Вибр., 1958, 469);  * Образно. [Василь:] Ох, життя, життя капосне! Та ще я поміряюся з тобою, ще поводимося за ручки... (Панас Мирний, V, 1955, 104).
Помірятися силою (силами) — перевірити свою спроможність у боротьбі, бою і т. ін. Лист послав [Турн] к Енею, Щоб вийшов битись сам на сам. Помірявсь силою своєю (Іван Котляревський, I, 1952, 179); Хто там на висоті? Скільки їх? Ці думки не лякали Козакова, а тільки заохочували, під'юджували швидше видертися туди і помірятися силами з ворогом (Олесь Гончар, III, 1959, 107).

3. розм., рідко. Міряючись з ким-небудь на палиці і т. ін., встановити чергу; вимірятися. — Коли ніхто не хоче йти, так давайте ми поміряємося, кому припаде йти, той і хай іде (Українські народні казки, легенди.., 1957, 43).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 125.

Коментарі (0)