в означеннях
Тлумачення, значення слова «помішаний»:

ПОМІШАНИЙ 1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до помішати 1 1, 2. Заправили бак пальним, — од серця відірвали відро лігроїну, помішаного з бензином (Юрій Яновський, Мир, 1956, 220); В містечку хатка на хатці! З хатами намішані якісь маленькі загороди з хворосту, повіточки недобудовані (Нечуй-Левицький, I, 1956, 49);  * Образно. В світі помішані Радість і кручина [туга] (Українські поети-романтики.., 1968, 318);
//  помішано, безос. присудк. сл. Я прочитав листа, де так чудово було помішано чуття й розум (Юрій Яновський, II, 1958, 94).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 128.

Коментарі (0)

ПОМІШАНИЙ 2, а, е, рідко. Психічно ненормальний; божевільний;
//  у знач. ім. помішаний, ного, чол.; помішана, ної, жін.; помішані. них, мн. Психічно ненормальна, божевільна людина. А, може, цей суб'єкт з тихо помішаних? (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 30).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 128.

Коментарі (0)