в означеннях
Тлумачення, значення слова «поміж»:

ПО́МІЖ, присл., діал.

1. Поряд.

2. Підряд. У трьох дворах поміж вигинула скотина (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 123.

Коментарі (0)

ПОМІ́Ж, рідше ПОМЕЖИ, прийм. Уживається з род., знах. і оруд. відмінками. Сполучення з поміж виражають:

Просторові відношення

1. з оруд., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні просторового розташування предмета або вияву дії посередині чого-небудь. І ще довго потім було чуть музики та співи між вербами та поміж хатами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 182); Поміж небом і землею рухались і рухались два живі вогники (Михайло Стельмах, I, 1962, 630); Скільки оком скинеш — леліє Дніпро, вигинаючись помежи горами (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 45); Тополі цвіт, тополі цвіт. Вода в цвіту. Шепоче вітер поміж віт (Володимир Сосюра, II, 1958, 148); Відси вела польова стежка геть-геть поміж вівси на гору (Іван Франко, III, 1950, 457).

2. з оруд., рідше з род. і знах. в. Уживається при означенні місця, куди спрямована або де відбувається дія. Два хлопці, зачепивши [щуку] лозиною поміж жабрами, понесли її (Панас Мирний, I, 1954, 313); «...Трудно мені без нього буде. Ох, трудної» — з жалем думав Оксен, то скидаючи шапку, то зодягаючи її, то закурюючи, то не торкаючись губами цигарки, зовсім забуваючи, що вона димить у нього поміж пальцями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 205); Емене скинула з ніг капці, затиснула поміж коліна червоні шаровари й почала мити ноги (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 285); Вставлено у вікна другі рами, Вата і калина поміж рам, Знову стали діти школярами, І синиця дзвонить школярам (Максим Рильський, III, 1961, 315).

Часові відношення

3. з оруд. в. Уживається при означенні явищ, подій і т. ін., в проміжок часу між якими відбувається, здійснюється або має місце що-небудь. Почала рута проростати й поміж сумуванням нашої Оленки (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 280).

Об'єктні відношення

4. з оруд., і род., рідше із знах. в. Уживається при означенні осіб, предметів, які вступають у взаємодію, в якісь відношення одне з одним або перебувають у якихсь стосунках. Він, Йон, і радніший би посватати Гашіцу, так що ж, коли батьки ворогують поміж собою і нізащо не. пристануть на це (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 245); Безхлібні дівчата [буржуазної Угорщини] розчаровано шепотілися поміж себе (Олесь Гончар, III, 1959, 269); Там усе просто й більш зрозуміло, аніж дома, де чомусь нема братолюбія [братолюбності] поміж синами, на яких він здав господарство (Михайло Стельмах, I, 1962, 316); Ще довго після того була поміж нас мовчанка (Юрій Яновський, V, 1959, 140).

5. з оруд. і род. в. Уживається при означенні осіб, предметів, явищ, які прирівнюються, зіставляються один з одним. Чує вона поміж гомоном, говіркою та сваркою — чийсь голос її вговоряє: «Не плач, дівчино, і не бійсь!» (Марко Вовчок, I, 1955, 359); Яків і досі не міг простити своєї поразки Степану Васильовичу, який у суперечці назвав його недозрілим серцем, що в міру чесно борсається поміж гетьманською булавою, хуторянськими ідеалами і дрібним культурництвом (Михайло Стельмах, I, 1962, 490).

6. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні якої-небудь групи осіб, предметів, явищ, серед яких щось розподіляється. Перед дверима богині, під дахом високого храму, Сіла на троні вона, в оружному колі вояцькім. Суд вирікала, закони заводила і поміж людьми То постановою, то жеребком розкладала роботи (Микола Зеров, Вибр., 1966, 236).

Означально-обставинні відношення

7. з оруд. і род. в. Уживається при означенні однорідних осіб, тварин, предметів, явищ, в оточенні яких знаходиться предмет мовлення або відбувається яка-небудь дія; відповідає за знач. прийм. серед. Поміж повітовим панством наша сім'я лічилася за людей середнього достатку (Панас Мирний, IV, 1955, 334); Не було в околишніх селах такого ярмарку, щоб на ньому поміж: худобою не товкся старий Гнат зі своїм виводком (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 73); На арену вийшли морські гімнасти.. Поміж моряків [була одна] дівчина (Юрій Яновський, II, 1958, 139); Господарка, приховуючи приязною усмішкою свою заклопотаність, метушилася поміж гостей (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 254);
//  Уживається при означенні осіб, тварин, предметів, явищ, до числа яких входить предмет мовлення. І довелося ж, добродію, спекти мені доброго рака, як знайомі вказали, що ще в 1895 році, поміж другими метеликами, що випускає Чернігів, на всю Україну, — з'явилися Ваші оповідання (Панас Мирний, V, 1955, 378); Його жінка Настя стоїть поміж молодицями (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 328); І в російському, і в українському малярстві відчувається відгомін захоплення українським історичним епосом. Згадаймо хоча б славетні картини Рєпіна і поміж них славетних «Запорожців», роботи Васильківського, Самокиша, Сластьона, нашого сучасника Іжакевича (Максим Рильський, IX, 1962, 217).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 7, . — Стор. 123.

Коментарі (0)